Корупція у владних органах: причини та шляхи запобігання

Abstract

У роботі здійснено комплексне дослідження корупції в органах публічної влади як багатовимірного феномена, що поєднує інституційні, комунікативні, правові та соціокультурні виміри. Проаналізовано еволюцію антикорупційного законодавства України від фрагментарних регуляцій 1990-х років до розгалуженої нормативної підсистеми, ідентифіковано ключові прогалини, колізії та проблеми узгодженості між спеціальними антикорупційними актами, законодавством про публічну службу та секторальними регуляціями. Охарактеризовано організаційно-правові засади функціонування антикорупційних органів, оцінено результативність їх діяльності. Обґрунтовано роль інститутів громадянського суспільства, медіа та інструментів публічного контролю як ключових стейкґолдерів формування антикорупційної політики, здатних компенсувати інституційні вразливості державного сектору. Проаналізовано потенціал цифрової трансформації як інструменту мінімізації корупційних практик, окреслено супровідні ризики «оцифрованої корупції» та цифрової нерівності. На основі зіставлення національної практики з міжнародними стандартами (ООН, OECD, GRECO, ЄС) сформульовано практикоорієнтовані рекомендації щодо подальшої імплементації глобальних антикорупційних підходів у національне законодавство та управлінські процедури органів публічної влади.