Аналіз ефективності роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в Івано-Франківській області: екологічні переваги та технологічні виклики
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У бакалаврській кваліфікаційній роботі розглянуто питання ефективності
роздільного збирання та сортування побутових відходів (ПВ) в
Івано-Франківській
області.
Актуальність
дослідження
зумовлена
екологічними викликами, пов’язаними з низьким рівнем переробки відходів в
Україні, переповненими полігонами та необхідністю наближення до
європейських екостандартів.
Метою роботи є вивчення соціальних, інформаційних та інфраструктурних
чинників, які впливають на рівень участі населення у системі сортування, а
також розробка практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. У роботі
проаналізовано чинну нормативно-правову базу, охарактеризовано стан
системи управління відходами в області, визначено основні проблеми та
бар’єри, що гальмують розвиток сортування.
У межах дослідження було проведено онлайн-опитування мешканців м.
Івано-Франківська з метою з’ясування рівня обізнаності, мотивацій і
перешкод до участі в роздільному зборі відходів. Результати анкетування
виявили суттєвий розрив між знанням правил сортування та їх практичним
застосуванням, а також визначили провідну роль неформальних джерел
інформації.
Додатково авторкою було проведено кількісне емпіричне дослідження
утворення пластикових пляшок у двох людей за тримісячний період. Це
дозволило обчислити середній обсяг пластикових відходів та оцінити
потенціал їх вторинного використання в масштабах міста.
На основі отриманих результатів було спроєктовано локальну сортувальну
станцію для збору пластику на базі закладу вищої освіти, а також
організовано пілотний просвітницький захід у співпраці з ГО «Zero Waste IF».
Ці практичні заходи підтвердили можливість ефективного впровадження
екологічних ініціатив у локальному середовищі.
Наукова новизна роботи полягає в поєднанні соціологічного аналізу з
практичними аспектами організації сортувальних заходів і створенням моделі
локальної інфраструктури на прикладі університету.
Практичне значення результатів полягає у можливості застосування
отриманих даних для планування просвітницьких кампаній, розробки
сортувальної інфраструктури та формування сталих екозвичок серед молоді.
