Аналіз ефективності роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в Івано-Франківській області: екологічні переваги та технологічні виклики

Abstract

У бакалаврській кваліфікаційній роботі розглянуто питання ефективності роздільного збирання та сортування побутових відходів (ПВ) в Івано-Франківській області. Актуальність дослідження зумовлена екологічними викликами, пов’язаними з низьким рівнем переробки відходів в Україні, переповненими полігонами та необхідністю наближення до європейських екостандартів. Метою роботи є вивчення соціальних, інформаційних та інфраструктурних чинників, які впливають на рівень участі населення у системі сортування, а також розробка практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. У роботі проаналізовано чинну нормативно-правову базу, охарактеризовано стан системи управління відходами в області, визначено основні проблеми та бар’єри, що гальмують розвиток сортування. У межах дослідження було проведено онлайн-опитування мешканців м. Івано-Франківська з метою з’ясування рівня обізнаності, мотивацій і перешкод до участі в роздільному зборі відходів. Результати анкетування виявили суттєвий розрив між знанням правил сортування та їх практичним застосуванням, а також визначили провідну роль неформальних джерел інформації. Додатково авторкою було проведено кількісне емпіричне дослідження утворення пластикових пляшок у двох людей за тримісячний період. Це дозволило обчислити середній обсяг пластикових відходів та оцінити потенціал їх вторинного використання в масштабах міста. На основі отриманих результатів було спроєктовано локальну сортувальну станцію для збору пластику на базі закладу вищої освіти, а також організовано пілотний просвітницький захід у співпраці з ГО «Zero Waste IF». Ці практичні заходи підтвердили можливість ефективного впровадження екологічних ініціатив у локальному середовищі. Наукова новизна роботи полягає в поєднанні соціологічного аналізу з практичними аспектами організації сортувальних заходів і створенням моделі локальної інфраструктури на прикладі університету. Практичне значення результатів полягає у можливості застосування отриманих даних для планування просвітницьких кампаній, розробки сортувальної інфраструктури та формування сталих екозвичок серед молоді.