Правове регулювання захисту прав споживачів: публічноуправлінський аспект

Abstract

У магістерській роботі здійснено комплексне дослідження правових, організаційних та публічноуправлінських засад реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів в Україні. Розкрито сутність та еволюцію інституту споживчого захисту, охарактеризовано сучасну нормативно-правову базу та визначено ключові міжнародні стандарти, що формують змістування національної політики у цій сфері. Проаналізовано вплив європейських підходів на трансформацію українського законодавства, зокрема у контексті виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та імплементації acquis у сфері споживчих прав. Системно досліджено інституційну архітектуру реалізації споживчої політики: діяльність Міністерства економіки України, Держпродспоживслужби, Антимонопольного комітету України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, місцевих органів влади й центральних органів ринкового нагляду. На основі статистичних даних за 2022–2025 рр. проаналізовано тенденції, структуру та типові порушення у сфері споживчих відносин, із особливим акцентом на зростання цифрових порушень та проблеми контролю e-commerce. Проведено оцінювання ефективності діяльності органів публічної влади за критеріями результативності реагування на звернення громадян, інституційної спроможності, превентивного контролю, прозорості, координації та відповідності європейським стандартам. Обґрунтовано напрями модернізації публічноуправлінських механізмів захисту прав споживачів у контексті євроінтеграції: гармонізація законодавства відповідно до директив ЄС; ризик-орієнтоване реформування ринкового нагляду; цифровізація адміністративних процедур; розвиток ADR/ODR; посилення інституційної спроможності органів виконавчої влади; створення національної системи споживчих омбудсменів; удосконалення судового захисту та розширення повноважень споживчих об’єднань. Підкреслено значення дотримання принципів верховенства права, належного урядування, пропорційності та пріоритету інтересів споживача як слабкої сторони правовідносин.