Національна безпека України: аспект євроатлантичного співробітництва

Abstract

У магістерській роботі здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних засад національної безпеки України крізь призму євроатлантичного вектора. Уточнено сутність і зміст категорії «національна безпека», окреслено систему суб’єктів її забезпечення та розкрито концептуальні підходи до ролі НАТО в сучасній безпековій політиці держави. Обґрунтовано, що євроатлантична інтеграція формує інституційно-правові та організаційні передумови стійкості держави у воєнних і гібридних умовах. Досліджено еволюцію стратегічного партнерства між Україною та Альянсом від початку 1990-х років до поточного етапу, включно з участю у програмах колективної безпеки та заходах оборонної сумісності. Систематизовано інструменти співпраці. Порівняльно узагальнено досвід країн-членів і партнерів НАТО. Ідентифіковано виклики та загрози євроатлантичному курсу (воєнні, гібридні, інформаційні, енергетичні, інституційні), запропоновано напрями поглиблення співпраці з НАТО для досягнення критеріїв членства, а також механізми оптимізації державної політики: посилення стратегічного планування й демократичного цивільного контролю, стандартизація процедур оборонного управління, розвиток ОПК, підвищення прозорості оборонних закупівель, інтеграція кібер- та інформаційної безпеки, розбудова територіальної оборони і стратегічних комунікацій.