Порівняння точності застосування різних видів знімання при виконанні геодезичних та землевпорядних робіт
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою цієї магістерської праці є зіставлення точнісних показників різних підходів до геодезичної зйомки: звичайної тахеометричної, актуальної GNSS (Глобальної навігаційної супутникової системи) та технології наземного лазерного сканування.
Головне завдання полягає не тільки у виявленні найбільш оптимальних методів зйомки, а й у розробці конкретних критеріїв їхнього практичного застосування з урахуванням норм точності та специфіки сучасного українського земельного кадастру.
Значний вплив мають як природні фактори, так і результати людської діяльності в регіоні, зокрема, нерівний рельєф, густі насадження та розмаїття забудови.
Наукова новизна цього дослідження полягає у всеохопному аналізі того, як особливості Західної України впливають на точність і ефективність різних методів геодезичного знімання.
Планується провести докладний кількісний порівняльний аналіз похибок, властивих усім методам, враховуючи не лише стадію польових вимірювань, але й етап створення кінцевої землевпорядної документації.
Окрему увагу приділено вивченню технологічних обмежень та переваг кожного методу: залежність GNSS від доступності супутників, вплив рельєфу місцевості на аерознімання, а також значна трудомісткість тахеометрії на великих площах.
Це дасть змогу визначити, як кожен метод впливає на геометричну точність кадастрових даних та картографічних матеріалів.
Практична цінність проведеної роботи полягає у тому, що її здобутки закладуть підвалини для покращення стандартів та впровадження інноваційних методів нормування точності землевпорядних заходів.
Сформульовані рекомендації знайдуть застосування для організацій, що займаються кадастром, державних установ та незалежних інженерів-землевпорядників, які ведуть діяльність не лише на теренах Івано-Франківської області, а й у місцевостях зі співставними кліматичними особливостями.
Реалізація отриманих результатів буде каталізатором для оптимізації виробничих процесів, мінімізації ймовірності похибок, покращення якості землевпорядної документації та забезпечення більшої відкритості земельних взаємин.
Окрім зазначеного, зроблені висновки здатні служити методичною основою для розробки освітніх програм у вищих навчальних закладах, а також на курсах удосконалення навичок для фахівців у галузі геодезії та землевпорядкування.
