Особливості формування просторового розподілу статичних поправок для 3D сейсморозвідки

Abstract

Бакалаврська робота присвячена дослідженню особливостей формування просторового розподілу статичних поправок для 3D сейсморозвідки. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення точності сейсморозвідувальних досліджень в умовах складної будови верхньої частини розрізу та впливу рельєфу місцевості на якість сейсмічних записів. Метою роботи є формування підходу до визначення статичних поправок у просторових системах спостережень сейсморозвідки з урахуванням параметрів зони малих швидкостей та рельєфу поверхні. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано геологічну будову площі досліджень, виконано обробку та інтерпретацію матеріалів мікросейсмокаротажу і методу заломлених хвиль, визначено залежність величини апріорної статичної поправки від альтитуди пунктів спостереження і проведено розрахунок статичних поправок для 3D сейсмічної зйомки. У роботі застосовано результати польових досліджень методами мікросейсмокаротажу та заломлених хвиль по 28 точках спостережень. На основі отриманих даних побудовано аналітичну залежність між величиною статичної поправки та висотними відмітками пунктів збудження і приймання. Виконано інтерполяцію статичних поправок на усю площу досліджень і зведено просторову модель зони малих швидкостей.