Дослідження технологій адаптації аграрного сектору до змін клімату на прикладі Івано-Франківської області
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Актуальність теми. Глобальні кліматичні зміни створюють нові виклики для сільського господарства Івано-Франківської області, де за останні два десятиліття зафіксовано підвищення середньорічної температури на 0,8–1,2 °C та суттєвий перерозподіл опадів. Трансформація агрокліматичних зон, зокрема набуття та зростання ризиків літніх посух, робить традиційні системи землеробства економічно вразливими та нестабільними. Це зумовлює нагальну необхідність наукового обґрунтування та впровадження адаптивних технологій — ресурсозберігаючих систем обробітку ґрунту та цифрового моніторингу, які здатні забезпечити сталість агровиробництва в умовах кліматичної невизначеності.
Об’єкт дослідження — процеси адаптації аграрного виробництва до глобальних та регіональних кліматичних змін.
Предмет дослідження — технології адаптації (агротехнічні, селекційні, цифрові), спрямовані на підвищення стійкості сільськогосподарських підприємств Івано-Франківської області.
Мета роботи — обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності технологій адаптації аграрного сектору (систем обробітку ґрунту, водного менеджменту та точного землеробства) в умовах кліматичних трансформацій регіону.
Методи дослідження: аналіз статистичних та метеорологічних даних; польовий експеримент (порівняння технологій No-Till, Mini-Till, Strip-Till); гравіметричний метод (вологість ґрунту); дистанційний моніторинг (дрони, супутникові індекси NDVI); економіко-математичне моделювання.
Description
Результати дослідження. У роботі проаналізовано динаміку кліматичних змін в регіоні та виявлено тенденцію до подовження вегетаційного періоду, що відкриває можливості для вирощування теплолюбних культур, але підвищує ризики водного стресу. На основі польових досліджень у Коломийському районі (с. Підгайчики) доведено переваги ресурсозберігаючих технологій над традиційною оранкою. Встановлено, що технологія Strip-Till із локальним зрошенням забезпечує найвищу врожайність сої (35 ц/га) та кукурудзи (82 ц/га), а також краще утримання вологи в ґрунті (22,5 %). Обґрунтовано ефективність використання цифрових інструментів: застосування дронів та метеостанцій дозволяє виявляти стресові зони з точністю 90–95 % та економити до 30 % води для поливу. Диференційоване внесення добрив (VRA) забезпечує економію ресурсів на 15–20 %. Розраховано, що комплексне впровадження запропонованих заходів забезпечує економічний ефект у розмірі 7,5–11,8 млн грн на 1000 га із терміном окупності 1–2 роки.
Наукова новизна: вперше для умов Прикарпаття комплексно обґрунтовано поєднання смугового обробітку ґрунту (Strip-Till) із цифровим моніторингом як основного методу адаптації до локальних посух та зміни кліматичних зон.
Практичне значення: результати можуть бути використані агропідприємствами регіону для модернізації технологічних карт вирощування культур та підвищення рентабельності виробництва в умовах зміни клімату.