Оцінка ефективності природно-заповідних територій у збереженні біорізноманіття (на прикладі Івано-Франківської області)

Abstract

Бакалаврська робота присвячена дослідженню показників ефективності природно-заповідних територій у збереженні біорізноманіття, в комплексному аналізі значення природно-заповідного фонду для збереження біорізноманіття, оцінці ефективності його діяльності в умовах сучасних екологічних викликів, а також у розробці рекомендацій щодо вдосконалення правових, наукових і управлінських механізмів захисту природи в Україні. Для досягнення поставленої мети проведено критичний огляд наукових джерел і законодавчих документів із заявленої наукової проблематики, здійснено характеристику природно-кліматичних умов Івано Франківщини; з’ясовано правові засади формування мережі природно-заповідних територій та об’єктів в Україні; оцінено показники ефективності збереження біорізноманіття через створення природно-заповідних територій; описано перспективи розвитку смарагдової мережі як інноваційної технології збереження біорізноманіття на прикладі Івано-Франківщини. Визначено, що біорізноманіття є національним багатством України, збереження та невиснажливе використання якого визнано одним з пріоритетів державної політики у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони довкілля, невід’ємною умовою поліпшення стану довкілля та екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку. Для визначення індикаторів біорізноманіття використовувались такі кількісні та якісні показники, як видове багатство; наявність рідкісних і червонокнижних видів; стан середовищ існування. При зборі даних для аналізу використовувались екологічний паспорт області; екологічні паспорти кожного окремого природного заповідника; вторинні дані (офіційні звіти, карти, база «Червона книга», наукові публікації). У процесі дослідження встановлено, що збереження біорізноманіття в регіоні дослідження вимагає комплексного підходу, який поєднує наукову основу, підтримку влади й активну участь громади. Необхідно переглянути всю інституційну структуру і характеристики природоохоронних територій, щоб забезпечити й гармонізувати різноманітні інтереси громадськості. Участь громадськості у процесах розробки політики та законодавства також може сприяти зміцненню національної системи природоохоронних територій на Івано-Франківщині. Найбільш ефективною є група економічних методів збереження біорізноманіття. На сьогодні ця група методів недостатньо розвинена, їх формуванню та використанню слід приділити особливу увагу. Для цього слід розвивати конкуренцію за субсидії, пільги, гранти, кредити тощо міжнаціональними природними парками. Пропонуємо запроваджувати систему «розумних інновацій» у збереженні біорізноманіття природних парків - селекція нових ресурсів, матеріалів кріобанків, створення ринку генетичних ресурсів, штамів мікроорганізмів. Заслуговують на увагу інновації у використанні рослин і бактерій для освітлення, «розумних» систем рекультивації. Створення ефективної системи збереження біорізноманіття можливе за умови поєднання застосування кращого досвіду розвинених країн світу з національними особливостями, формування єдиної методологічної бази стандартних індикаторів їх законодавчого закріплення, залучення інструментів економічного стимулювання збереження біорізноманіття.