Методологічні основи підвищення ефективності визначення газонасичення складнопобудованих порід-колекторів за результатами геофізичних досліджень свердловин

Abstract

Головною метою роботи є розроблення методологічних основ обробки та інтерпретації геофізичних даних, що підвищить достовірність визначення коефіцієнта газонасичення складнопобудованих порід-колекторів. Для досягнення мети необхідно було розв'язати такі задачі: - дослідити можливість кількісної оцінки впливу структури порового простору газонасичених порід-колекторів на їх питомий електричний опір; - створити модель електропровідності мономіктових неглинистих пісковиків з врахуванням впливу структури порового простору колектора на питомий електричний опір гірських порід; дослідити можливість врахування впливу води, зв'язаної пілітизованими зернами поліміктових глинистих пісковиків на їх електропровідність; створити модель електропровідності поліміктових глинистих пісковиків з врахуванням ступеня пілітизації зерен їх мінерального складу; - розробити новий спосіб врахування мінливості пропорцій глинистої і карбонатної компонент у цементі газонасичених порід-колекторів на їх питомий електричний опір при створенні моделі електропровідності; - розробити новий спосіб врахування неоднорідності мінерального складу скелету і глинисто-карбонатного цементу газонасичених пластів-колекторів для розрахунку часу життя теплових нейтронів у твердій фазі гірської породи при визначення коефіцієнта газонасичення за даними ШНК.