Оцінка точності фотограмметричної обробки даних БПЛА з RTK у гірських умовах Прикарпаття

Abstract

За останні роки дрони, обладнані апаратурою кінематичного позиціонування у дійсному часі (RTK), дедалі частіше знаходять своє застосування у здійсненні геодезичних та картографічних заходів на території України. Завдяки їх залученню, є можливість кардинально зменшити потребу у встановленні традиційних ґрунтових орієнтирів, які раніше були необхідні для проведення аеротриангуляції та фіксації просторового положення отриманих зображень. Використання RTK-технологій дає змогу визначати зовнішні орієнтаційні параметри для кожного аерофотознімка прямо у процесі аерофотознімання, досягаючи при цьому сантиметрової точності. Такий підхід покращує просторову стійкість фотограмметричного блоку, мінімізує ризик появи зсувів у ядрі обробленої моделі та, як наслідок, зміцнює достовірність створення цифрових моделей рельєфу у референтному просторі УСК-2000. У цій бакалаврській роботі розглядається, як застосування спостережень RTK впливає на точність фотограмметричної орієнтації знімків, використовуючи дані, отримані на тестовому полігоні, розташованому в межах України. Для збору польових даних залучалися безпілотні системи DJI Phantom 4 RTK та DJI Phantom 4 Pro V2.0. На об’єкті дослідження була сформована система наземних опорних точок, чиї координати були визначені за допомогою GNSS-технологій та прив'язані до національної геодезичної системи відліку. Доведені дані свідчать про те, що впровадження технології RTK у процедури аерофотограметрії значно покращує точність аеротриангуляції, даючи змогу зменшити потребу в наземних опорних точках без шкоди для якості отриманої просторової моделі. Стосовно знімків, здобутих апаратом DJI Phantom 4 RTK, зазвичай вистачає невеликої кількості реперних точок, щоб задовольнити вимоги до точності, тоді як для DJI Phantom 4 Pro V2.0 для досягнення співставних результатів потрібна більша їх кількість. Отже, використання безпілотних літальних апаратів із функцією RTK-визначення місця розташування являє собою дієвий засіб у процесі вдосконалення фотограмметричних завдань на території України, особливо коли йдеться про великомасштабне картографування, актуалізацію кадастрових схем чи формування цифровізованих моделей певних зон.