Аналіз факторів, що впливають на точність позиціонування в мережах постійно діючих референтних GNSS-станцій

Abstract

Магістерське дослідження зосереджене на аналізі чинників, які впливають на рівень точності позиціонування у мережах постійно функціонуючих референтних GNSS‑станцій (CORS). У сучасних геодезичних, картографічних та інженерних проектах висока точність координат є головною вимогою для забезпечення достовірності просторових даних. Незважаючи на швидкий прогрес технологій глобальних навігаційних супутникових систем, реальна точність позиціонування значною мірою зумовлена сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів, що стосуються як обладнання, так і методик обробки отриманої інформації. У даній роботі розглянуто ключові фактори, що визначають точність отримання координатних даних: розташування супутників у сузір’ї, технічні характеристики приймального пристрою, атмосферні впливи (затримки в іоносфері та тропосфері), мультипас‑ефекти, відстань до базової станції, а також параметри алгоритмів мережевої корекції. Окрему увагу приділено порівнянню точності позиціонування методів RTK, NRTK і PPP, а також їхній доцільності при вирішенні конкретних геодезичних задач. У практичній фазі дослідження використано експериментальне дослідження даних, зібраних у певній українській мережі CORS. Було проведено оцінку впливу просторової щільності референтних станцій на якість позиціонування та виявлено залежність точності від величини базових ліній. Таким чином отримані дані слугують основою для створення рекомендацій з оптимізації експлуатації мережі GNSS‑станцій, що дозволяє забезпечити високу точність позиціонування в різноманітних галузях — від інженерних зйомок і моніторингу деформацій до навігаційних систем. Наукова новизна цього дослідження виражається у комплексному аналізі впливових факторів і встановленні їх взаємозв’язків на основі фактичних даних, що дозволяє обґрунтувати ефективні підходи до підвищення точності GNSS‑позиціонування. Практичне значення полягає в можливості впровадження отриманих результатів у геодезичну практику, зокрема для удосконалення систем моніторингу та інженерних рішень, які потребують достовірного просторового забезпечення.